Матеріал до “Всесвітнього дня поширення інформації про проблеми аутизму” Матеріал для батьків - Батькам - Методичні рекомендації - Каталог файлів - Чутівський РМК
Єдина Країна! Единая Страна!
Чутівський районний методичний кабінет Четвер, 08.12.2016, 12:48
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту

Категорії розділу
Вчителям [32]
Методичні рекомендації для вчителівв
Батькам [26]
Методичні рекомендації для батьків
Учням [9]
Методичні рекомендації для учнів

Пошук

Форма входу

Опитування
Хто Ви, наш відвідувач?
Всього відповідей: 156

Новини Педпреса

Головна » Файли » Методичні рекомендації » Батькам

Матеріал до “Всесвітнього дня поширення інформації про проблеми аутизму” Матеріал для батьків
12.05.2014, 16:18

Протягом останніх років спостерігається неухильне зростання кількості дітей із розладами аутичного спектра (РАС) поведінки. Сьогодні ми маємо достатньо великий і позитивний досвід у роботі з аутизмом і його проявами. За умов раннього виявлення РАС і своєчасної корекційної роботи прогнози є доволі перспективними.
Початок психосоціального розвитку: норма й патологія
         На першому році життя, зокрема наприкінці 3 місяця, дитина демонструє адекватну реакцію на появу близьких людей. Вона усміхається, активно рухає ручками та ніжками. Такі дії називають «комплексом пожвавлення». Реакція на сторонніх, нових людей інша. Дитині потрібен час, щоб роздивитися іншу особистість і адаптуватися до неї. Це і є перші вияви індивідуального, психічного життя дитини.
Якщо дитина мляво реагує на появу рідних, спрямовує погляд наче вдалину, може довго дивитися в одному напрямку, не реагуючи на рух людей навколо неї, батькам треба звернути на це увагу. І навпаки. Якщо дитина постійно збуджена й не відрізняє чужих від своїх, постійно перебуває в стані ейфорії, мамі слід не прогавити  це. Занадто «зручну» й дуже тривожну дитину мають оглянути спеціалісти.
         Далі, в 6 місяців, психосоціальний розвиток дитини виявляється у навичках спілкування. Агукання й усмішка на звертання дорослого є першими передумовами автономного мовлення. Вияви радості й сміх стають першими спробами емоційного реагування на ігрові дії.
Батьків має насторожити формування патологічної самодостатності та відстороненості поведінки дитини. У цьому віці вже помітні перші ознаки неспокою, тривожності. Малюк часто скиглить і плаче, вимагаючи присутності мами або когось із близьких, але, отримавши бажане, не виявляє цікавості до спілкування або гри, пошукового інтересу до того, що його оточує.
           У віці 9 місяців дитина вже може виявляти ніжність до рідних. Цілувати, обіймати, зазирати в очі й усміхатися. Вона розуміє прості команди та реагує на них бажанням або небажанням виконувати доручене. Наприклад: "Помахай ручкою”, "Дай ручку”; переводить погляд на названий знайомий предмет.
Якщо ваш малюк у більшості випадків не реагує на своє ім’я, не виявляє ніжності, не вчиться звуконаслідуванню в дорослого, не реагує або болісно реагує на деякі звуки, вам краще проконсультуватися зі спеціалістом.
Мовленнєвий розвиток дитини: норма й патологія
         У віці 2–3 місяців дитина починає видавати звуки, схожі на агукання. Із 3–4 місяців з’являється агукання, деякі протяжні голосні звуки. У 6 місяців дитина у відповідь на появу дорослого намагається подавати голос, агукати, вимовляти спонтанні прості слова з однакових складів (ля-ля-ля, ма-ма-ма, ді-ді-ді). У віці з 9 місяців до року активний словник дитини налічує 5–7 двоскладових слів. Вона намагається наслідувати тварин, супроводжує жестами репліки «Бувай», «Дай», «Так».
Діти, у яких є передумови до формування розладів аутичного спектра поведінки та які виявляли ранні ознаки мовленнєвого розвитку, у віці 1-1,5 року зовсім перестають користуватися мовленням. Вони стають дратівливими, вередливими, починає формуватися жестове мовлення, бідність виявлення емоцій. Іноді розвиток мовлення зупиняється на рік, на два, і тільки після трьох років дитина починає робити перші спроби, не без величезних зусиль дорослих. При цьому мовлення може складатися з окремих простих слів, а може мати вигляд «мовленнєвих шаблонів» — простих фраз, почутих по телевізору або під час читання дитині книжок. Здебільшого такі малюки переважно використовують дієслова «їсти», «гратися», «гуляти». Трохи пізніше, коли дитина починає будувати прості речення, мовлення формується від 2-ї, 3-ї особи. Звертаючись до мами, дитина висловлює свої бажання: «Хочеш їсти» або «Піде гуляти».
Формування мовлення від 2-ї, 3-ї особи є клінічною ознакою виявів аутизму.Поведінка й організація життя дитини з 2-х років: норма й патологія
         У два роки дитина починає виявляти цікавість, спостерігає за діяльністю дорослого; в цьому віці зароджується сюжетна гра, а до кінця року – перші вияви рольової гри. Дитина починає вести діалог сама з собою, з’являються перші ознаки формування самоконтролю й розуміння своєї поведінки. Малюк намагається брати участь у хатніх справах, демонструючи самостійність, починає використовувати побутові речі за їх призначенням. Намагається підмести підлогу, прибирає посуд зі столу. З’являються перші навички слухняності.
         У дітей із розладами комунікації з’являються обмежені, стереотипні повторювані моделі поведінки. Ці діти не виявляють інтересу до іграшок і не граються ними. Їхня гра зводиться до певних ритуальних дій або маніпуляції предметами чи іграшками.  У таких дітей немає ігрових умінь. Наприклад: вони можуть довго катати машинку вперед-назад, спостерігаючи, як крутяться колеса. Їх
повсякденне життя зводиться до самостимуляції й стереотипних і ритуальних процесів, що повторюються. Дитина не терпить зміни обстановки, любить ходити тими самими маршрутами, не розвиває близькі емоційні стосунки з батьками. Якісні порушення здатності до спілкування виявляються у відсутності погляду в очі, невмінні вести діалог. У разі будь-якої заборони батьків така дитина демонструє спалахи люті й агресії.

Рекомендації для батьків

    Усі перераховані ознаки поведінки, що відхиляється від норми, не мають слугувати приводом для паніки й відчаю.
    Дитину слід показати 2–3 спеціалістам, щоб отримати об’єктивну оцінку її стану.
    У разі підтвердження або виставлення діагнозу працювати над подоланням означеної проблеми слід лише в команді: батьки й усе найближче оточення дитини, лікарі, педагоги, логопеди й дефектологи.
Раннє виявлення дефекту й комплексний підхід у подоланні проблеми дають позитивний результат, аж до усунення дефекту.
Олена ЯКОВЕНКО,
нейропсихолог, директор Центру лікувальної педагогіки  «СОЗНАНИЕ»  м.Київ

Категорія: Батькам | Додав: Методист | Теги: рекомендації батькам дітей з вадами
Переглядів: 301 | Завантажень: 0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Сьогодні
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Прогноз погоди
Подвійний клік на інформері - детальний прогноз на кілька днів

Block title
Block content

Block title
Block content

Статистика сайту
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Чутівський райметодкабінет © 2016