Інноваційні методики та технології залучення дітей до читання - Вчителям - Методичні рекомендації - Каталог файлів - Чутівський РМК
Єдина Країна! Единая Страна!
Чутівський районний методичний кабінет Субота, 21.01.2017, 11:28
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту

Категорії розділу
Вчителям [32]
Методичні рекомендації для вчителівв
Батькам [26]
Методичні рекомендації для батьків
Учням [9]
Методичні рекомендації для учнів

Пошук

Форма входу

Опитування
Хто Ви, наш відвідувач?
Всього відповідей: 157

Новини Педпреса

Головна » Файли » Методичні рекомендації » Вчителям

Інноваційні методики та технології залучення дітей до читання
14.01.2013, 16:10

В історії розвитку людства читання завжди відігравало важливу роль. воно пронизує всі сфери нашого життя: зумовлює освітню, інформаційну, пізнавальну, професійну діяльність людини. Але, на жаль, нині в українському суспільстві цінність читання знижується. Тенденція зменшення інтересу до нього характерна не лише для України, а й для багатьох країн світу: однією з новітніх проблем світу є «неписьменність», яку за «Університетським словником Мерріама й Вебстера» визначено як «уміння читати, але незацікавленість у ньому».
Художня література завжди відігравала велику роль у процесі виховання підростаючого покоління, оскільки завдяки їй: збагачується й поглиблюється мислення; підліток починає думати й розуміти інших, а значить – і самого себе, відбувається залучення до загальнолюдських цінностей; збагачується життєвий досвід; розкриваються творчі здібності, здатність до співпереживання; засвоюються моральні норми взаємодії між людьми.
Сучасна людина повинна багато читати, оскільки в останні десятиріччя стрімко зростає обсяг інформації, яку необхідно опанувати для успішної подальшої життєдіяльності. Тож читання сьогодні є основою освіти й самоосвіти, неперервною навичкою освіти людини протягом усього життя.
Досягнути власних життєвих цілей та успішно адаптуватися в сучасному інформаційному суспільстві зможе передусім той випускник школи, який здатний до неперервної освіти, у якого сформовано вміння самостійно здобувати інформацію та використовувати її у власній діяльності. І одним із важливих засобів для досягнення особистих цілей людини в наш час стає читання, у тому числі й творів художньої літератури.
В. Сухомлинський сказав: «Читання – це віконце, через яке діти пізнають світ та самих себе». Тому залучення дитини до книжки та читання є підготовка кваліфікованого читача, який «читає та розуміє текст, орієнтується у доступному колі читання, свідомо обирає книгу з навчальними та поза навчальними цілями, різнобічно сприймає та усвідомлює літературний твір і має досвід організації та проведення змістовного та цікавого дозвілля з книгою в середовищі однолітків».
Стратегічною метою літературної освіти повинен бути такий результат: сформувати в учнів комунікативне ставлення до мистецтва й художнього смаку. Учень має відкрити для себе художню літературу як вид мистецтва Літературна творчість має велике значення для розвитку особистості дитини: «…Смисл літературної творчості полягає в тому, що вона поглиблює, розширює та прочищує емоційне життя дитини, … дозволяє дитині, вправляючи свої творчі прагнення та навички, оволодіти людським мовленням, цим найтоншим і найскладнішим засобом формування та передачі людської думки, людського почуття, людського внутрішнього світу» (Л.С.Виготський). Таким чином, літературна творчість: розвиває мовлення, комунікативні здібності дитини, зумовлює орієнтацію в моральних цінностях, формує почуття, елементи самопізнання, рефлексію, толерантність;розвиває художній смак дитини, почуття гумору; розвиває творчу уяву, фантазію, мислення;допомагає висловити, розкрити власний внутрішній світ; збагачує емоційно-чуттєвий досвід; є засобом залучення до світу прекрасного.
Залучення до читання – це процес, у якому немає й не може бути дрібниць, важливого й другорядного. В.Сухомлинський сказав: «Я тисячу разів переконаний у тому, що успішне навчання в середніх та старших класах залежить насамперед від уміння свідомо читати – читаючи думати й думаючи читати». Гарна книга здійснює на учня благотворний вплив у випадку, якщо:
- читач силою уяви спроможний у процесі читання «оживляти» персонажів і ставитися до них як до реально існуючих осіб;
- книга викликає душевний відгук і співчуття до долі героїв;
- учень через читання отримує можливість усвідомити свої власні переживання;
- книга допомагає побачити різні моделі поведінки людей у ситуаціях, близьких до тієї, у якій опинився читач, і знайти в ситуації нові смисли;
- під час читання або в його результаті в дитини відбувається зміна егоїстичних установок і відкриття цінності інших, духовно близьких їй людей.
Для залучення якомога більшої кількості дітей і підлітків до читання і користування бібліотекою велику увагу слід приділяти школярам, яких можна віднести до категорії «не читачів», а також дошкільникам. Основним мотивом звернення учнів до літератури, до читання є отримання знань для школи. Проте, переорієнтація дітей тільки на навчальну літературу відбувається не відразу. На перших ступенях освіти, у початковій школі, діти, як правило, проявляють інтерес і потяг до високохудожньої літератури відповідно до свого віку. Діти цікавляться книгами про природу, тварин, рослини, рідний край, але згодом виникає певний «провал», що характеризується відсутністю інтересу до високохудожньої літератури.
Безумовно, що розвиток читача – процес довготривалий, він стосується багатьох сфер людської діяльності, тому й потрібно приділяти йому пильну увагу і під час шкільних занять, і заходів, що проводяться в школі та бібліотеці. Саме у бібліотеці діти вчаться проводити дозвілля змістовно високоінтелектуально, з отриманням нової інформації, перш за все, з книг як основних артефактів, що забезпечують зв'язок поколінь, діалог епох «поза часом та простором».
Читання – багаторівневий процес, який починається з вивчення букв, читання слів і закінчується розмірковуванням, а згодом прилученням до освіти та культури. Для формування подальшої читацької активності дуже важливим є початковий етап, який, якщо формується стихійно, може припадати на будь-який віковий період. Але, коли формувати його свідомо, то це, звичайно ж, дитячий вік і дуже важливо змалку навчити дитину не тільки читати книги, а й обговорювати їх з однолітками. Інтенсивне читання, обмін книгами, як правило, стають звичкою на все життя.
Книга – велике диво, створене людиною, книга – постійне джерело знань, здобутих людством протягом віків. Спілкування з книгою допомагає дитині оволодіти певною системою знань, засвоїти досвід попередніх поколінь, прилучити її до культурних надбань та цінностей українського народу, його звичаїв та традицій.
Вмінню систематично та осмислено читати дітей навчає школа. Багато залежить від того, наскільки майстерно шкільний бібліотекар разом із педагогами школи прилучає дитину до книги, вчить оволодівати мистецтвом літературного читання, активно популяризує книжку, закріплює читацькі навички, розвиває художній смак і самостійність суджень, розширює, діапазон читацького досвіду та знань формує національну свідомість, характер, моральні якості.
Ось чому шкільний бібліотекар велику увагу приділяє пошуку цілеспрямованих новітніх технологій щодо популяризації художньої, науково-популярної літератури, які формують у школяриків нагальну щоденну потребу в читанні книг, у роботі з ними.
В останні роки все менше і менше дітей відвідує бібліотеку. Причини тут можуть бути різні: це і наявність у кожного в сім’ї комп’ютера, за допомогою якого можна знайти будь-який реферат або потрібну інформацію і не звертатися за допомогою до бібліотеки, це і наявність домашніх бібліотек, але основна причина – це відсутність в достатній кількості необхідної літератури у бібліотеці. За останні роки шкільні бібліотеки майже не отримують художньої, науково-популярної, довідкової, енциклопедичної літератури. А без книжок, без повноцінного поповнення бібліотеки літературою, важко виживати шкільним бібліотекам у цей нелегкий час. Тому кожна бібліотека шукає свої шляхи поповнення новими надходженнями та залучення читачів до бібліотеки.
Найбільш популярними формами із залучення дітей до книги є:
- популяризація книжок за допомогою тематичних виставок та оглядів літератури;
- групові та індивідуальні бесіди за прочитаними книжками;
- створення рекомендаційних списків літератури для різних вікових категорій;
- конкурси на кращий малюнок до улюбленої книжки;
- роздуми про прочитану книгу (зошит відгуків про прочитану книгу);
- бібліотечні уроки;
- ляльковий театр (тут діти показують лялькову виставу за улюбленою книгою);
- презентації «Улюблені книги родини»;
- літературні ігри (конкурси,вікторини);
- використання засобів наочності.
Для ознайомлення учнів з літературою,розширення та поглиблення їхнього світогляду,щоб привернути увагу до книги, в бібліотеці, постійно організовуються книжкові виставки та тематичні полиці, проводяться групові бесіди.
Однією з характерних форм сучасного стану залучення школярів до читання є широке використання нетрадиційних форм масової роботи. Значення їх полягає в тому, що вони сприяють неформальному спілкуванню з читачем, цікавому проведенню вільного часу.
З учнями молодших класів можна проводити брейн-ринги, літературні ігри, конкурси, книжкові вікторини, літературні марафони. Завдяки засобам гри молодші школярі прилучаються до книги, поринають у її глибини, вчаться співпереживати разом із літературними та казковими героями, пізнають моральні цінності, набувають певного досвіду, розвивають ерудицію. Діапазон пізнання книги учнями значно розширюється: школярів із першого класу навчають систематичній праці з книгою, вмінню чітко формулювати читацький запит, вільно орієнтуватися в різноманітних джерелах інформації, прилучають до довідкової, пізнавальної та енциклопедичної літератури.
З читачами молодшого шкільного віку проводяться читання вголос – це поширена техніка спілкування шкільного бібліотекаря з дітьми. Читання вголос обов’язково закріплюється бесідою. Це дає можливість познайомити дітей із творами різної тематики, глибше розуміти їх зміст, відчути красу та багатство рідної мови, а головне, зацікавити читача прочитати цю книжку самостійно.
Ефективними технологіями популяризації літератури та залучення дітей до читання є зустрічі з письменниками. Після таких зустрічей діти із задоволенням читають книжки авторів з якими вони мали можливість спілкуватися особисто.
Привчити дитину думати про прочитане, відчувати хід думок письменника, поважати його роботу над словом - одне з важливих завдань спільної діяльності вчителя та бібліотекаря.
Кожен учень має навчитися вести щоденник читача. У такому щоденнику діти можуть не лише фіксувати прочитані книги, а й виражати творче ставлення до процесу читання, «приміряючи» на себе різноманітні соціальні ролі: читача, критика, мовознавця, художника, автора, навіть своїх батьків.
І бібліотечні працівники, і вчителі й вихователі із записів у щоденнику зможуть багато дізнатися про літературні смаки та уподобання своїх вихованців, спрямувати їх на прочитання відповідної їх потребам та інтересам літератури, допомогти в пошуку необхідної інформації, а своїми роздумами щодо дитячого читання поділитися з батьками учнів на шкільних зборах.
Бібліотечному працівникові спільно з учителем доцільно розробити рекомендації або поради для батьків щодо ведення їхніми дітьми читацького щоденника.
Перед початком ведення дітьми щоденника слід розповісти їм про доцільність його ведення, навести цікаві приклади ведення щоденника відомими особистостями, кумирами дітей. Необхідно схарактеризувати основні рубрики щоденника, провести інструктаж щодо оформлення в ньому записів. Така бесіда має проходити в доброзичливій атмосфері, не носити повчального характеру. У щоденнику можна помістити прислів’я про книжку, цитати про читання, ілюстрації.
Глибше вивчити уподобання школярів допомогло анкетування «Чи вмієш ти читати?», «Бібліотека – очима читача». Результати анкетування дають змогу зорієнтувати увагу на кожну особистість, здійснити керівництво читанням через співпрацю, надати допомогу в доборі літератури, вихованні культури читання.
При бібліотеці варто організувати гурток «АБВГДейка», який складає актив бібліотеки. З метою зацікавлення читачів разом із гуртківцями використовуються сучасні, найбільш привабливі масові форми популяризації книги та подання інформації. Покликання кожного масового заходу – прищеплювати учням смак до художнього слова, щоб пізнати його багатство, красу, емоційну силу, неповторне звучання рідною мовою; піднести дитячу самоосвітню діяльність на висоту нашого часу – часу з потребою безперервної освіти, безперервного розвитку та максимальної віддачі.
Відомий український письменник Михайло Слабошпицький вдало відмітив, що людина – це підсумок прочитаного. Дитина, яка свого часу не зустрілася з доброю книгою, не стане в майбутньому яскравою особистістю. «Існує проста закономірність: чим більше людина прочитала, тим більше вона знає, чим більше вона знає, тим менше вона залежна від ірраціональних речей у своєму житті, а отже, тим менше вона у принципі залежна. Люди, які мають солідний інтелектуальний багаж, значно краще пристосовані до життя, ними значно важче маніпулювати», - стверджує відомий український композитор і співак Святослав Вакарчук, розробник проекту «Книга творить людину».
Таким чином, діяльність бібліотеки є невід`ємною частиною всього навчального процесу школи. Так само, як нестандартні інноваційні уроки вчителів підвищують зацікавленість учнів до предмета, розвивають творчість, навчають працювати з різними джерелами знань, так і нестандартні бібліотечні заходи дають можливість зацікавити дітей доброю книгою й іншими культурними надбаннями людства, піднести дитячу самоосвітню діяльність на висоту нашого часу – часу з потребою безперервної освіти, безперервного розвитку та максимальної віддачі.
Без високої культури читання немає ні школи,
ні справжньої розумової праці, читання -
це найважливіший інструмент навчання
та джерело багатого духовного життя.
В. Сухомлинський

Література:
1. Виноградова Н.В. З чого починається любов до книги / Н.В. Виноградова // Шкільна бібліотека. – 2011. - № 11. - С. 65-67.
2. Єрмолова О.В. Інноваційні технології в роботі шкільних бібліотек / О.В. Єрмолова// Шкільний бібліотекар. - 2012. - № 12. – С. 2-10.
3. Кушнір А.М. Оберемо книжку разом/ А.М. Кушнір // Шкільна бібліотека. - 2011. - № 10. - С. 74.
4. Наскельна О.В., Мархайчук М.В. Традиції сімейного читання / О.В. Наскельна, М.В., Мархайчук,, Саска Д.П. // Шкільна бібліотека. – 2012.- № 21-22.- С. 91- 92.
5. Новікова О.О. Сходинки читацької майстерності /О.О.Новікова // Шкільна бібліотека. - 2012. - № 19-20. - С.51-56.
Турченко Н.О., методист РМК

Категорія: Вчителям | Додав: Методист | Теги: робота бібліотекаря, методична робота
Переглядів: 3839 | Завантажень: 0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Сьогодні
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Прогноз погоди
Подвійний клік на інформері - детальний прогноз на кілька днів

Block title
Block content

Block title
Block content

Статистика сайту
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Чутівський райметодкабінет © 2017