Єдина Країна! Единая Страна!
Чутівський районний методичний кабінет Субота, 27.05.2017, 12:53
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту

Категорії розділу
Поради [5]
Рекомендації [4]
Заходи [1]

Пошук

Форма входу

Опитування
Хто Ви, наш відвідувач?
Всього відповідей: 159

Новини Педпреса

Головна » Файли » Сторінка психолога » Рекомендації

Підготовка старшокласників до сімейного життя
16.11.2012, 13:19

Національне відродження та подальший розвиток духовної культури українського народу, задекларовані у Конституції України, зумовили гостру потребу у зміцненні сім’ї, яка оберігає моральні чесноти, національні звичаї і традиції, є своєрідним духовним храмом. Процес трансформації сучасної сім’ї як соціального інституту супроводжується тривожними ознаками її дезорганізації – почастішанням розлучень, сімейно-побутових негараздів, зниженням рівня народжуваності, послабленням виховного потенціалу, неврозами тощо. Це дає підстави стверджувати, що стан сучасної сім’ї кризовий.
Така ситуація спонукає дослідити проблему дошлюбної підготовки школярів.
Мета: наукове вивчення соціально-психологічних аспектів підготовки молоді до шлюбу; виведення на високий рівень розвитку культури шлюбно-сімейних відносин.
Усупереч життєвим уявленням, що стать «дана» нам лише біологічно, статева ідентичність, тобто усвідомлена належність до певної статі, - результат складного біосоціального процесу, що поєднує онтогенез, статеву соціалізацію і розвиток самосвідомості.
Первинна статева ідентичність, тобто знання своєї статевої належності, формується зазвичай до півтора року і є найбільш стійким, стрижневим елементом самосвідомості. Дворічна дитина знає свою стать, але ще не вміє обґрунтувати цю атрибуцію. До 3-4 років дитина ясно розрізняє стать людей довкола. У 6-7 років – остаточно усвідомлює необоротність статевої належності, причому це збігається з бурхливим посиленням статевої диференціації діяльності й установок; хлопчики і дівчатка за власною ініціативою обирають різні ігри і партнерів, у них виявляються різні інтереси, стиль поведінки.
Пубертатний період є критичним насамперед тому, що тепер більшою мірою виявляється і закріплюється вже не тільки статева, а й сексуальна ідентичність, психосексуальна спрямованість особистості.
Без урахування особливостей дітей як представників різної статі неможливо успішно формувати особистість майбутніх чоловіків і жінок. Розвивати у них правильні уявлення про риси гідної людини,які характеризують її як представника певної статі, про жіночність і мужність тощо.
Тому метою дослідження є розкриття соціально-психологічних особливостей підготовки старшокласників до сімейного життя, уявлень молоді про шлюбно-сімейні стосунки.
Мета анкети «Сім’я та шлюб очима старшокласників»(додаток 1) – виділити найважливіші аспекти психологічної готовності школярів до сімейного життя. Усі показники можна оцінювати і якісно, і кількісно. Це дозволяє визначити рейтинг основних чинників поінформованості школярів про стать, шлюб і сім’ю.
Для отримання додаткової інформації про стан психосексуального розвитку учнів, розуміння ними суті статевих проблем і шлюбно-сімейної психології можна використати метод вільних описів. Старшокласникам запропонувати написати «шлюбне оголошення».
Результати експериментального дослідження дозволяють встановити такі тенденції.
Цінності сім’ї, виховання дітей посідають високі місця (3-тє і 4-те) в ієрархії загальних життєвих цінностей обстеженої учнівської молоді. Виявилося, що пріоритетна цінність для молоді – це спілкування з коханою людиною, друзями (1-ше та 2-ге місця), що досить закономірно для цієї вікової категорії. Причому така цінність має однаково високий ранг як у дівчат, так і в юнаків. Для 96% дівчат і 90% юнаків спілкуються з друзями та коханою людиною «дуже» та «досить важливе».
Життєві цінності у свідомості молоді (ранги):
Спілкування з друзями.
Спілкування з коханою людиною.
Виховання дітей.
Створення сім’ї, сімейне життя.
Цікава робота.
Матеріальний добробут.
Комфортне помешкання.
Дозвілля.
Визнання рідних, колег, друзів.
Заняття фізкультурою, спортом.
Вища освіта.
Громадська робота.
Слід зауважити, що сім’я та виховання дітей для опитаних важливіші за професійний успіх, комфорт і матеріальний добробут.
Звичними у суспільстві показниками соціальної готовності до створення сім’ї молодь вважає: завершення освіти, здобуття професії, початок самостійної трудової діяльності. Із цим нерозривно пов’язана соціально-економічна готовність до шлюбу, сутність якої полягає в можливості молодих людей самостійно матеріально забезпечити себе і свою сім’ю. Соціальна готовність до шлюбу включає усвідомлення молоддю того, що вони беруть на себе відповідальність одне за одного, за сім’ю, за дітей.
Орієнтованими на створення сім’ї виявилися 75,8% усіх опитаних юнаків і 76% дівчат. Так, дівчина 16 років пише: «У житті хочу досягти найкращого, бути щасливою. Хочу мати хорошу, мирну сім’ю, не надто зразкову – тому що, як правило, таких не буває». Природно й те, що 18,7% юнаків і 15% дівчат ще не замислювалися про це. Було встановлено, що у досліджуваній категорії школярів домінували інші пріоритети: навчання, майбутня професія, «пожити для себе».
Наступне запитання, яке цікавить на початку експериментальної роботи: «Які умови необхідні для щасливого подружнього життя?». Старшокласники назвали 13: взаємне кохання, почуття обов’язку щодо партнера і дітей, порозуміння між подружжям, матеріальний добробут, окрема квартира, діти, цікаве дозвілля в сім’ї, цікава робота, хороші друзі, безконфліктне спілкування, рівномірний розподіл домашньої праці, свобода дій, автономія.
Юнаки визначили для себе головними (у порядку спадання): матеріальний добробут, квартиру, порозуміння, цікаву роботу, дітей. У дівчат ієрархія цінностей дещо відрізняється: порозуміння, діти, взаємне кохання, почуття обов’язку, матеріальний добробут.
Метою подальшого аналізу буде визначити ставлення старшокласників до інституту шлюбу та сім’ї, тенденцію до зміни цих уявлень.
Що ж, на думку старшокласників, може дати людині сім’я, які «індивідуальні функції родини» найважливіші?
Для молоді головною функцією шлюбу є емоційна – задоволення потреби в особистому щасті, коханні, а також психологічний захист, емоційна підтримка. Обидві статі вважають цю функцію найважливішою.
На друге місце молодь ставить господарчо-побутову і репродуктивну.
Немає нічого втішного в тому, що у сімейному житті підлітки роблять акцент на господарчо-побутовій сфері. Це, безумовно, шкодить нормальному виконанню інших, не менш, а можливо, й більш важливих функцій сім’ї – виховної чи розвитку особистості, самовираження.
У ході експериментальної роботи особливу увагу потрібно звернути на такі важливі проблеми сімейного життя як психологічна сумісність, психологічний клімат сім’ї. психологічні особливості сімейного спілкування.
Відповідаючи на питання «які мотиви вступу до шлюбу нині найпоширеніші серед молоді?», старшокласники оцінюють мотиви шлюбної поведінки своїх знайомих та близьких. Результати опитування представлені у таблиці.
Таблиця
Мотиви для укладання шлюбу, у %
Мотиви                                                          Юнаки    Дівчата
Кохання                                                               40,2    47,2
Спільність інтересів і поглядів                        15,1    14,2
Самотність                                                          7,8      8,3
Привабливі риси зовнішності, характеру    6,7      3,2
Випадковість                                                      4,2       3,6
Комфорт, розрахунок                                     8,9       5,6
Матеріальна забезпеченість майбутнього
партнера                                                             8,1       15,4
Вік                                                                        8,9       2,5

Отримані дані свідчать про кохання як основний мотив вступу до шлюбу. Особливу тривогу викликає не збільшення значущості мотиву матеріальної забезпеченості, оскільки це визначають об’єктивні умови існування людей, а інша мотивація – «вік змушує» (5,7%). Випадковий вибір партнера найчастіше є причиною розлучень і зумовлений лише факторами зовнішнього тиску. Старшокласники явно недооцінюють такий важливий фактор успішності шлюбу як «спільність інтересів і поглядів» (14,7%) – схожість світоглядів, ідеалів, життєвих орієнтацій, планів. Причому що вищий рівень збігу норм, цінностей і настанов, то щасливіше подружнє життя. Причиною багатьох конфліктів у сім’ї є невідповідність реальності рольових очікувань партнерів. Різне розуміння ролей «хороших» дружини або чоловіка призводить до втрати порозуміння, без якого неможлива злагодженість дій у сім’ї. Психологи встановили, що міцність подружньої єдності залежить від кількості спільних (тотожних чи взаємодоповнювальних) рис чоловіка і дружини. Які ж моделі «хорошої дружини чи чоловіка» у свідомості молоді? Чи збігаються уявлення юнаків і дівчат у цій сфері?
Аналізуючи відображені старшокласниками визначення «хорошої дружини та чоловіка», слід зауважити суттєві відмінності.
Усі відповіді і юнаків, і дівчат містять детальний опис зовнішності. Характерно, що дівчата не тільки детально описують зовнішність, зачіски, одяг, стиль поведінки, а й розказують своє ставлення до зовнішнього вигляду. Майбутній чоловік має бути високим, красивим, молодим, спортивної статури. Лише деякі дівчата пишуть, що хотіли б мати красивого, симпатичного чоловіка, але це не обов’язково, бо духовну привабливість вони цінують більше, ніж зовнішню. Хлопці ж детальніше описували зовнішній вигляд майбутньої дружини. Отже, зовнішність людини при виборі супутника життя для цієї вікової групи має одне з першорядних значень.
Більшість дівчат цінують у чоловіка і хотіли б бачити у свого майбутнього обранця твердість характеру, наполегливість, сміливість, доброту, комунікабельність, почуття гумору. Дівчата 16 років уже аналізують стосунки між своїми батьками, між чоловіком і жінкою, батьками та дітьми. Так, одна з них пише: «Хлопець моєї мрії – ласкавий, ніжний, добрий, розумний, любить мене. Він не обов’язково повинен бути схожим на Сильвестра Сталлоне, але якщо це так, то це, звичайно, великий плюс. Бажано щоб він не мав шкідливих звичок, не був раніше засудженим і одруженим. Головне, щоб добре ставився до мене, пам’ятав визначні дати нашого спільного життя, і було б добре, аби він порозумівся з моїми родичами. Непогано, аби мав постійну роботу і пристойну зарплату, вмів виконувати хатню роботу, любив дітей. Хочу щоб він був чесним, вірним, відвертим, надійним. Щодо голови сім’ї – я хотіла б, щоб у нас були рівноправні стосунки».
Опис дівчатами свого обранця відрізняється від опису майбутньої дружини більшою емоційною наповненістю, критичністю, детальністю. Юнаки ж зазвичай дають перелік рис та обов’язків, які, на їхню думку, має виконувати обраниця: організація та ведення домашнього господарства, приготування їжі, виховання дітей, турбота про чоловіка. Більшість юнаків зазначають і доброту, чуйність, лагідність, ніжність.
Роботи учнів не містять достатньої інформації про себе як про майбутніх членів подружжя. Як правило, у них відсутні висловлювання щодо потреби дбати про іншу людину – чоловіка чи дружину. Частіше, навпаки, проявляється негативне ставлення до цього піклування: «…тільки-но я з кимось познайомлюся, одразу дам зрозуміти, що я не буду домогосподаркою, яка сидить вдома й займається дітьми й чоловіком», - запис одинадцятикласниці.
Більшість дівчат цінують в чоловіках інтелект і хотіли б бачити свого майбутнього чоловіка не тільки красивим, а й розумним.
Значне місце в роботах дівчат займають ділові риси: енергійність, працьовитість, професійна діяльність тощо, тоді як юнаки їх майже не виділяють.
Старшокласники не оминають і проблему розподілу сімейних ролей. Більшість із них визнають і хотіли б мати сім’ю з рівноправними стосунками.
У творах і юнаків, і дівчат опис себе та майбутньої дружини (чоловіка) в ролі матері чи батька трапляється значно частіше, ніж опис своєї майбутньої ролі чоловіка чи дружини. Причому у хлопців роль чоловіка чи дружини в основному зводиться до спільного господарювання. Значно рідше у них можна побачити такі записи: «Хочу знайти хорошу жінку, щоб вона підтримувала мене у скрутний момент»; «…щоб завжди мене розуміла»; «…щоб у неї був поступливий характер, щоб з нею завжди можна було порозумітися».
Чоловікам у творах юнаків в основному відводиться лише скромна роль помічника. І ніхто з них не акцентував уваги на таких рисах дорослого чоловіка як відповідальність перед дружиною та дітьми. Лише в кількох творах дівчат була згадка про чоловічу відповідальність. Найвище юнаки оцінюють у людях своєї статі вольові риси: рішучість, витримку, сміливість, мужність, стійкість. «У моєму розумінні, - пише учень 11-го класу, - справжній мужчина – це, насамперед, вольова людина, сильна, рішуча, яка вміє ризикувати. Він має бути опорою і захисником для сім’ї, особливо у важкі моменти життя. Це людина. На яку можна покластися, знаючи, що вона ніколи не зрадить».
Дівчата оцінюють вольові риси чоловіків дещо вище, ніж юнаки. Вони зі смутком зазначають, що «лицарів у наш час мало», «більшість чоловіків проходять, не звертаючи уваги, коли хтось потребує допомоги».
Старшокласники вимагають від людей (незалежно від статі) акуратності, елегантності.
Ю.Шаповаленко, методист РМК



Категорія: Рекомендації | Додав: Методист | Теги: робота психолога, методична робота
Переглядів: 3686 | Завантажень: 0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Сьогодні
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Прогноз погоди
Подвійний клік на інформері - детальний прогноз на кілька днів

Block title
Block content

Block title
Block content

Статистика сайту
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Чутівський райметодкабінет © 2017