Єдина Країна! Единая Страна!
Чутівський районний методичний кабінет Четвер, 21.09.2017, 04:39
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту

Категорії розділу
Методичні рекомендації [13]
Розробки [1]
Нормативні документи [7]

Пошук

Форма входу

Опитування
Хто Ви, наш відвідувач?
Всього відповідей: 159

Новини Педпреса

Головна » Статті » Розробки

МОДЕЛЬ ДІАГНОСТУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІВ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
МОДЕЛЬ ДІАГНОСТУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГІВ ДОШКІЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

У сучасному дошкільному навчальному закладі актуальними є питання, пов’язані з організацією системи моніторинґу освітнього процесу, діагностики успішності та ефективності педагогічної діяльності.
Загальний аналіз періодичних науково-методичних видань, психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури з проблем діагностики професійної компетентності педагога свідчить про сформованість наукового підґрунтя з визначеного питання (передусім, це стосується досліджень Г. Єльникової, К. Інгекампа, К. Крутій, О. Мармизи, І. Підласого, М. Поташника та ін.). Разом із тим, бракує досліджень, які б відображали цілісну систему переводу базових теоретичних позицій щодо діагностування та моніторинґових досліджень у конкретну процедуру (або конкретні управлінські дії) для їхньої реалізації в межах методичної роботи дошкільного навчального закладу. Саме через це в дошкільній освіті діагностична функція досі не набула свого належного розвитку, продовжується практика невпорядкованого збору інформації про діяльність педагогів дошкільного навчального закладу, тому й виникає необхідність змін у підходах до діагностики як до комплексної процедури, яка є важливим методом моніторинґових досліджень розвитку професійної компетентності педагога та засобом забезпечення якісної системи науково-методичної роботи з педагогічними кадрами.
Метою цієї статті є: репрезентація моделі діагностування професійної компетентності педагога дошкільного навчального закладу (схема 1), яка охоплює управлінські дії, що мають певну послідовність проведення й циклічний характер, та розглядається як механізм пізнання, узагальнення й систематизації складових процесу діагностики в системі методичної роботи дошкільного навчального закладу; опис управлінських дій у процесі діагностування, взаємозв’язків між ними; окреслення складових та параметрів професійної компетентності педагога дошкільного навчального закладу; доведення, що діагностування з таких позицій є методом локального моніторинґу.
Термінологія, на яку спираємось у дослідженні проблеми
Діагностування (від "діа" – прозорий та "гнозис" – знання) в буквальному перекладі означає "прояснення, розпізнавання"; отримання інформації про стан та розвиток об’єкта, що підлягає контролю, його відхилення від норми. Діагностування перебуває в нерозривному зв’язку з прогнозуванням та проектуванням, які логічно завершують ланцюжок дослідницької процедури (І.П. Підласий).
Діагностика – система технологій, засобів, процедур, методик і методів висвітлення обставин, умов та факторів функціонування педагогічних об’єктів, перебігу педагогічних процесів, установлення їхньої ефективності та наслідків у зв’язку із заходами, що передбачаються або здійснюються (І.П. Підласий).
Модель (від лат. modulus – міра, зразок) – це схема зображення чи опис якогось явища та процесу в природі та суспільстві [9].
Моделювання – метод дослідження об’єктів пізнання на їхніх моделях; побудова і вивчення моделей реально існуючих предметів та явищ і об’єктів, що конструюються для визначення або покращення їхніх характеристик, раціоналізації способів їхньої побудови, управління ними [10].
Моделі – це все, що має певну структуру; моделювання – бажання очевидну складність навколишнього світу замінити спрощеною й зрозумілою картиною [6].
Освітній моніторинґ – це супровідне відстеження й поточна регуляція будь-якого процесу в освіті. Це система, яка складається з показників, об’єднаних у стандарт, і постійного спостереження за цими показниками (стандартами) за станом та динамікою керованого об’єкта з метою його оперативної діагностики, випереджального визначення диспропорцій, вироблення та коректування управлінських рішень [2].
Освітній моніторинґ може використовуватися на різних рівнях управління освітою. На цій основі можна виокремити: державний освітній моніторинґ – відстеження за розвитком освіти на території України; реґіональний освітній моніторинґ – на території області, міста, району; локальний освітній моніторинґ – у межах закладу освіти. Локальний освітній моніторинґ, у свою чергу, диференціюється на компонентний освітній моніторинґ: керівниковий (директорський), адміністративний (заст. директора), педагогічний (учительський), учнівський [2].
Розглянемо кожну управлінську дію, які визначено в моделі діагностування професійної компетентності педагога.
1. Розробка індивідуальних та зведених діагностичних карт професійної компетентності педагога. Відповідно до вимог Базової програми розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі", методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо організації та змісту навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах, рекомендацій провідних науковців стосовно методики дошкільного виховання розроблено складові та параметри професійної компетентності педагога, які є визначальними в оцінюванні якості освіти дошкільного навчального закладу. Змістовно параметри професійної компетентності педагога не накладаються один на одний, не дублюються, не повторюються, а вступають у складні діалектичні відносини, причому кожний із параметрів у процесі праці педагога виступає то передумовою, то засобом, то результатом його особистісного та професійного розвитку. Саме на основі розроблених параметрів складається індивідуальна діагностична карта педагога. Визначені параметри професійної компетентності не потребують щорічних змін, адже це порушувало б об’єктивність моніторинґових досліджень із цього питання. Зміст діагностичних карт може мінятися, але не частіше ніж раз на п’ять років. Уточнення деяких параметрів, зміни в критеріях оцінювання можуть відбуватися у випадку, якщо цього вимагають зміни в державних стандартах якості освіти.
Щоб мати цілісну картину особливостей розвитку професійної компетентності педагогічного колективу дошкільного навчального закладу, на основі індивідуальних карт розробляється зведена діагностична карта, яка охоплює показники професійної компетентності всіх педагогів закладу.
Схема 1 Модель діагностування професійної компетентності педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів

Особистість педагога:
1.Розробка індивідуальних та зведених діагностичних карт професійної компетентності педагогічних працівників
2.Опрацювання програми діагностування
3. Підбір тестів, розроблення анкет, протоколів фіксування результатів спостереження
4. Діагностика професійної компетентності педагогічних працівників
5. Збір, обробка і аналіз результатів діагностики
6. Загальне критичне оцінювання професійної діяльності педагога
7. Висновки, прийняття управлінського рішення
8 Розробка та реалізація індивідуального проектного плану розвитку професійної компетентності педагогічного працівника

2. Опрацювання програми діагностування професійної компетентності педагогів на навчальний рік. Програма має містити такі розділи, як-от: параметри професійної компетентності педагогів, що потребують вивчення; конкретизація завдань діагностики (уточнення змісту параметра); методи отримання інформації; термін проведення певної діагностичної процедури; відповідальний за здійснення певної діагностичної процедури.
Якщо виникає необхідність позапланового обстеження, яке проводиться на підставі наказу керівника, то в програмі діагностування робиться відмітка. Щоб діагностика не була статичною процедурою, зміст анкет, тестів, запитання для співбесід тощо доцільно узгоджувати із завданням та змістом методичної роботи педагогічного колективу закладу, які визначені на певний навчальний рік. Для розробки програми діагностування педагогів керівник дошкільного навчального закладу також має керуватися циклограмою внутрішнього контролю (вивчення стану життєдіяльності педагога), адже кожний вид контролю здійснюється завдяки різним методам, які є одночасно й методами діагностики. Такий підхід до складання програми діагностики сприятиме якісному проведенню педагогічного аналізу діяльності дошкільного навчального закладу, узагальненню та оформленню висновків тощо.
3. Підбір тестів, розроблення анкет, протоколів фіксування результатів спостереження та іншої документації для комплексного оцінювання професійної діяльності педагога.
4. Діагностика професійної компетентності педагогів. Застосування обраних методик та інструментів діагностики для процедури вивчення особливостей розвитку професійної компетентності педагога.
5. Збір, обробка й аналіз результатів діагностики та додаткової соціологічної інформації в межах розробленої програми. Від ретельності збору та об’єктивності обробки інформації діагностування залежить ґрунтовність та доцільність прийняття управлінських рішень.
Усі результати діагностики можна поділити на три основні групи: факти, коментарі, передбачення. Основою підсумків, отже, й аналізу діагностування, є сукупність отриманих фактів: відомостей, матеріалів, у тому числі суб’єктивний матеріал – спостереження, враження, взаємовпливи. Під час обробки фактів важливо не загубити конкретних даних у загальних висновках. Для педагогічної експертизи значимими є коментарі, думки експертів із приводу фактів, їхнє трактування, гіпотези. Адже обговорюючи, коментуючи побачене, експерт може почути від педагогів обґрунтування своїх дій, що певним чином може змінити результати діагностування. На основі конкретних результатів і розуміння їхньої сутності експерти роблять висновки про можливості та конкретні перспективи розвитку цього педагога, про можливі труднощі та умови їхнього подолання, про необхідність застосування певних ресурсів. Може виникати необхідність щодо доповнення й одержання нових даних про педагога. Передбачення експертів мають бути не керівництвом до дії, а інформацією до роздумів.
6. Загальне критичне оцінювання професійної діяльності педагога. Оцінка діяльності педагога покликана стати фактором, який стимулює його професійний розвиток. Тому педагог повинен бути переконаним в об’єктивності оцінки; сприймати оцінку як корисну для себе; знати, що потрібно зробити, щоб усунути визначені недоліки; бажати їх усунути; бути впевненим, що керівником буде надана потрібна допомога. Для об’єктивності оцінки до кожного параметра професійної компетентності педагога мають бути розроблені критерії оцінювання та застосовуватися єдина шкала оцінювання. Керівнику слід пам’ятати, що реальна оцінка діяльності педагога складається із: самооцінки педагога; оцінки батьків; оцінки колеґ; оцінки керівника (або експертної групи).
7. Складання звіту (узагальнених висновків), яке відбувається на основі аналізу результатів діагностики (див. п. 5) є завершальним етапом діагностування професійної компетентності педагога. Звіт, висновки – це довідково-інформаційний документ, оформлений відповідно до встановлених вимог, який містить мотивовану експертну оцінку, тобто думку, судження експерта про предмет експертизи. Текст, що містить три частини, не має бути громіздким. Отже, основна мета звіту полягає у визначенні чітких рекомендацій, що сприятимуть підвищенню фахової компетентності педагогів закладу, оптимальному оновленню змісту методичної роботи з педагогами. Експертні висновки є основою для прийняття керівником закладу конструктивного управлінського рішення. Відповідно до висновків керівник складає наказ "Про організацію методичної роботи на 20__–20__ навчальний рік", тобто приймає управлінське рішення.
8. Розробка та реалізація індивідуального проектного плану щодо розвитку професійної компетентності педагога. Загальним планом розвитку професійної компетентності педагогів є річний план, в якому має бути чітко окреслено фронтальні та групові форми методичної роботи з кадрами та шляхи підвищення їхньої професійної майстерності. Також важливо зазначити, що діагностична робота з педагогами має включатися в план роботи закладу на навчальний рік. Ця робота розписується в плані на основі "Програми діагностики професійної компетентності педагогів дошкільного навчального закладу" (див. п. 2). Не йдеться про випадки діагностики, що проводиться на виконання індивідуальних проектних планів розвитку професійної компетентності педагогів. Індивідуальний проектний план, що розробляється на навчальний рік, одночасно є програмою самоосвіти педагога. Індивідуальний проектний план має такі розділи, як-от: загальна характеристика особистісних та професійних якостей педагога. У цьому розділі занотовуються позитивні та проблемні аспекти діяльності педагога; шляхи вирішення проблеми, які окреслюються через різні форми методичної роботи з педагогом та теми самоосвіти; форма звітування (через педагогічні напрацювання).
Основна мета проектного плану професійної компетентності полягає у формуванні вміння педагога бачити найкращі сторони своєї професійної діяльності, труднощі в реалізації освітніх програм розвитку дошкільника, шляхи подолання визначених проблем; уміння керівника спрямовувати методичну роботу на практичну допомогу конкретному педагогу. Для визначення позитивних та проблемних аспектів у роботі педагога необхідно вибрати параметри діагностики професійної компетентності, за якими педагог має найвищі та найнижчі оцінки (бажано вибрати по три параметри) та, на їхній основі, окреслити якісну характеристику особливостей розвитку його професійної компетентності.
Ураховуючи результати діагностування, керівник допомагає вихователеві: правильно обрати мету своєї роботи, від чого залежатиме і вибір змісту самоосвіти; трансформувати, відповідно до річного завдання дошкільного навчального закладу, особисту педагогічну проблему в індивідуальну тему; осмислити послідовність своїх дій.
Відповідно до визначених проблем, а також досягнень педагога, що можуть бути узагальнені як кращий педагогічний досвід, керівник визначає мету відвідувань навчально-виховних заходів із метою більш глибокого вивчення стану організації навчально-виховної роботи та надання педагогові необхідної практичної методичної допомоги.
У графі проектного плану "Форма звітування (педагогічні напрацювання), очікуваний результат", залежно від професійної компетентності педагога, від змісту та обсягу матеріалів із самоосвіти, можуть бути прописані такі форми звітування, як-от: співбесіда, звіт, консультація, виступ на педагогічній раді, семінарських заняттях, оформлення стенда за темою, виготовлення практичного матеріалу тощо. Методична підтримка, допомога та психологічний супровід є запорукою ефективної реалізації проектного плану розвитку професійної компетентності кожного педагога.
Можна стверджувати, якщо в дошкільному навчальному закладі вивчення рівня професійної компетентності педагога відбувається відповідно до програми діагностування, вибір параметрів та критеріїв оцінювання відбиває всі досягнення і проблеми діяльності педагогів, результати діагностики детально аналізуються для подальшого вироблення рекомендацій щодо корекції, самокорекції особистісних та професійних якостей педагога, то створюється єдиний інформаційний простір, який забезпечує безперервне вивчення особливостей розвитку професійної компетентності педагогів у межах закладу. Тому можна визначити, що розроблена модель діагностування професійної компетентності педагога сприяє формуванню в дошкільному навчальному закладі системи локального (внутрішнього) моніторинґу з означеного питання. Зрозуміло, що в межах однієї публікації детально розглянути зміст кожної управлінської дії, окреслених у моделі діагностування, та представити всі матеріали, що супроводжують кожну з них, – неможливо. У наступних публікаціях плануємо розкрити та методично обґрунтувати параметри, критерії й показники професійної компетентності педагога, надати практичні поради щодо вивчення особливостей розвитку професійної компетентності педагога та педагогічного колективу дошкільного навчального закладу в цілому.

ЛІТЕРАТУРА:
Базова програма розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі" / М-во освіти і науки України, Акад. пед. наук України ; наук. ред. та упоряд. О.Л. Кононко. – К. : Світич, 2008. – 430 с.
Єльникова Г.В. Моніторинг як ефективний засіб оцінювання якості загальної середньої освіти в навчальному закладі / Г.В. Єльникова, З.В. Рябова // Обрії. – N 1 (26). – 2008. – С. 5–12.
Ингекамп К. Педагогическая диагностика : пер. с нем. / К. Ингекамп. – М. : Педагогика, 1991. – 238 с.
Кононко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості (в дошкільному дитинстві) : навч. посібник для вищ. навч. закладів / О.Л. Кононко. – К. : Освіта, 1998. – 255 с.
Кузьмина Н.В. Профессионализм личности преподавателя и мастера производственного обучения / Н.В. Кузьмина. – М. : Высшая школа, 1990. – 119 с.
Пикельная В.С. Теория и методика моделирования управленческой деятельности (школоведческий аспект) : дис… д-ра пед. наук : 13.00.01 / В.С. Пикельная ; Криворожский педагогический ин-т. – Кривой Рог, 1993. – 373 с.
Подласый И.П. Педагогика. Новый курс : учебник для студентов высших учеб. заведений : в 2 кн. / И.П. Подласый. – М., 2001.
Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка : навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів / Т.І. Поніманська. – К. : Академвидав, 2004. – 456 с.
Словарь иностранных слов. – 14-е изд., испр. – М. : Рус. яз., 1987. – С. 318.
Философский энциклопедический словарь [Электронный ресурс] / ред. кол. : С.С. Аверинцев, Э.А. Араб-Оглы, Л.Ф. Ильичев и др. – 2-е изд. – М. : Сов. Энциклопедия, 1989. – С. 373. – Режим доступа : http://paidagogos.com/?p=13

Упорядкувала О.Ночовна, методист РМК
Категорія: Розробки | Додав: Методист (13.02.2012)
Переглядів: 4029
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Сьогодні
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Прогноз погоди
Подвійний клік на інформері - детальний прогноз на кілька днів

Block title
Block content

Block title
Block content

Статистика сайту
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Чутівський райметодкабінет © 2017